Леся Олійник
Київ, Україна
Голова журі
Секретар правління Національної спілки композиторів України з міжнародних зв’язків, Генеральний секретар Національного комітету України Міжнародної музичної ради,Генеральний представник України Міжнародної асоціації діячів мистецтв (AIDA, Монако), член Національного комітету ЮНЕСКО, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2016-2019).
Л.Олійник закінчила з відзнакою Київську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського та аспірантуру ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ.
У 2013-2019 роках була проректором Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, нині – радник ті помічник ректора з міжнародних зв’язків і творчих питань.
Як науковець є автором монографій, присвячених українській музиці, в тому числі розділів до шеститомної «Історії української музики», а також публікацій у вітчизняних і міжнародних наукових збірниках.
Як критик і журналіст опублікувала про українську музичну культуру понад 300 статей у ЗМІ, провела понад 800 передач на Радіо-Свобода та понад 100 радіо і телебач на Національній теле-радіокомпанії України.
Як музикознавець представляла музичну культуру України в Німеччині, Швейцарії, Польщі, Швеції, в тому числі на фестивалі «Jeunesses Musicales» у Бельгії, Швейцарії та Франції.
Як музично-громадський діяч є ініціатором і співорганізатором численних міжнародних мистецьких проектів, здійснених спільно з дипломатичними та культурними представництвами в Україні, серед яких – «Музичні діалоги» (понад 30 країн), «Солісти Лондонського симфонічного оркестру в Україні», «Солісти оркестру Королівського театру «Ковент Гарден» в Україні», «Юні зірки Австрії в Україні», «Київські сезони» - П.Чайковського, С.Рахманінова, М.Лисенка, С.Прокоф’єва, щорічний «Музичний марафон пам’яті Василя Сліпака», філармонічні цикли «Європейська музика в Україні», «Забуті сторінки української музики», «Музичний міст», присвячений 100-річчю віддня народження І.Менухіна (Україна – Польща – Франція – США - Велика Британія), який відбувся за підтримки та особистої участі Першого Президента України Кравчука Л.М.
Є співзасновником і співорганізатором: Міжнародної громадської організації Асоціація Нова Музика, міжнародних фестивалів «Два дні й дві ночі нової музики» (м.Одеса), «Київ Музик Фест», виконавських конкурсів імені: Дмитра Бортнянського, Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Богодара Которовича, пам’яті П.І.Чайковського для дітей районних і сільських шкіл (м. Кам’янка, Черкаської області), «Голос Країни», «Фонтанська весна» (м. Одеса), «Odesa – Vanadzor Music Olymp» (Вірменія). З 1982 року проводить щорічний міжрегіональний фестиваль «Степанова Весна» пам’яті свого батька – Степана Олійника.
Музичний продюсер компакт-дисків, серед яких – «Антологія хорової спадщини України» («Sanctus», спильно з посольством Бразилії), «Музичний діалог:Моцарт – Бортнянський», «Оркестр Національної філармонії України: музика Берліоза, Станковича, Рахманінова», «Музика Валентина Сильвестрова», «Музичний діалог: Україна – США» (з посольством США).
Ольга Ліфоренко
Київ, Україна
Керівник номінації Фортепіано
Піаністка, професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв України.
Музичну освіту отримувала в Київській державній консерваторії (клас проф. Олександра Александрова і проф. Оксани Холодної), переможниця Українського національного конкурсу.
Веде активну виконавську діяльність як солістка та ансамблістка в Україні, а також в Литві, Німеччині, Польщі, Росії, Канаді, країнах СНД. Виступала в ансамблі з низкою великих музикантів Франції, Великобританії, Польщі та ін. Грала з провідними симфонічними оркестрами України під керуванням Д.Кітаенка, Ю.Темірканова, К.Кондрашіна, В.Кожухар. Перший виконавець творів багатьох українських композиторів, в тому числі В.Сильвестрова, І.Карабиця. Має фондові записи на українському радіо.
Поєднує виконавську та педагогічну діяльність. Багато її виконавці стали лауреатами та дипломантами міжнародних конкурсів. Більше 50-ти її випускників працюють в Україні, США, Канаді, Росії, Великобританії, Кубі, Македонії, Чехії, Угорщини. Проводить майстер-класи, виступає на міжнародних конференціях. Постійно бере участь в роботі журі міжнародних конкурсів в Україні, Італії, Росії, Фінляндії.
Михайло Яновицький
Філадельфія, США
Журі номінації Фортепіано
Уродженець Ленінграда, Михайло Яновицький почав займатися на
фортепіано під керівництвом матері. Закінчивши Ленінградську Середню
Спеціальну Музичну школу у Марини Вольф, він продовжив навчання в
Московській Консерваторії у Михайла Воскресенського. У 1980-х роках
відбулися його перші виступи з оркестрами - Ленінградським Камерним,
Московської Філармонії та Заслуженим Колективом Ленінградської
Філармонії.
Незабаром після переїзду в США він виграв прослуховування в менеджмент
Young Concert Artists (1991). На сьогоднішній день географія концертів,
включаючи Гарднер Музей в Бостоні, Карнегі-хол в Нью-Йорку, Конвеншн
Центр в Філадельфії, Девіс Симфоні Холл в Сан-Франциско, Культурний
Центр в Чикаго і Кеннеді-центр у Вашингтоні, охоплює 34 американських
штату, півтора десятка європейських країн, Мексику, ПАР, Уругвай,
Австралію, Ізраїль, Японію, Корею, Китай. Про його виступи писали
багато газет:
Особливо запам'ятався звук: потужний без тиску, багатий і
завжди чистий за задумом. (Нью-Йорк Таймс)
Піаніст великого стилю, він показав свій ліричний хист і
драматичний розпал. Техніка служила його музичному задуму.
Сила, з якою він впливав на публіку, була величезною.
(Філадельфія Інкуайр)
Яновицький стане одним з великих піаністів нашого часу. (Дулут
Ньюз Трібюн, Дулут, Міннесота)
Рідко покидають концертний зал в настільки піднесеному емоційному
стані, отриманим від виступу Михайла Яновицька ...
Справжній майстер! (Ель Порвенир, Монтеррей, Мексика)
Лідер за кількістю повторних ангажемент в Young Concert Artists, Михайло
Яновицький дебютував з Нью-Йоркським камерним оркестром під
керуванням Джерарда Шворца і Сан-Францисским Симфонічним
оркестром під керуванням Майкла Тілсона Томаса, а також з оркестрами
США, Європи, Азії, ПАР і Південної Америки.
У США Михайло Яновицький продовжив навчання. Займаючись у Сеймора
Липкина в школі Джульярд (Нью-Йорк), в 1991 і 1992 роках він двічі
вигравав конкурс на стипендію імені Джини Бахауер. У 2002 році він
закінчив докторантуру в Темпл-університеті в Філадельфії у Харві Відіна і
захистив дисертацію про фортепіанну творчість Скрябіна. Через декілька
років вона була перевидана в перекладі на китайську мову і випущена
Шанхайським музичним видавництвом під назвою Ранні
фортепіанні мініатюри Скрябіна.
Серед безлічі призів Михайла Яновицька - 1-я премія на конкурсі
концертів в Канту, Італія з подальшим виступом в залі Верді в
Мілані, премія на міжнародному конкурсі в Сіднеї, Австралія, гран-прі на
Pro Piano в Нью-Йорку і на конкурсі в Іст-Хемптоні поблизу Нью-Йорка.
Михайло Яновицький регулярно виступає в Росії: в Великому залі
Петербурзької Філармонії, Рахманіновському і Малому залах Московської
Консерваторії, музеї Скрябіна в Москві, в Будинку Архітектора і в новому
Маріїнському концертному залі Санкт-Петербурга. В даний час Михайло
викладає в Темпл-університеті (Філадельфія).
Заруі Казарян
Єреван, Вірменія
Журі номінації Фортепіано
Закінчила фортепіанне відділення ЕГК імені Комітаса.
З 1996 року викладала на кафедрі спец фортепіано, з 2002 року
так само на кафедрі концертмейстерської підготовки. В даний
час доцент кафедри концертмейстерської підготовки.
Є автором навчально-методичних посібників і статей,
упорядником і редактором кількох збірок.
Багато студентів З.Казарян є лауреатами міжнародних
конкурсів-фестивалів.
З. Казарян була членом журі на 5-му республіканському конкурсі
концертмейстерів імені Е.А. Тер-Гевондян.
Мирослава Которович
Київ, Україна
Керівник номінації Струнно-смичкові інструменти
Представляє українську скрипкову школу, зокрема, школу
свого відомого батька - Богодара Которовича, як в ролі концертуючою скрипальки,
так і в ролі педагога.
Заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри скрипки Національної
музичної академії України ім. П.І.Чайковського.
Багаторічна учасниця камерного оркестру Гідона Кремера "Кремерата - Балтика"
(1997-2007), заступник з творчих питань Богодара Которовича та солістка НАС
"Київські солісти" (2001-2013). В даний період є солісткою і керівником
камерного ансамблю "АртеХатта", в якому об'єднала обдаровану молодь для
втілення унікальних авторських проектів, де поєднується класична музика з
іншими видами мистецтв.
Мирослава Которович є куратором паралельної програми фестивалю Odessa
Classics, в рамках якого виступила в залі Берлінської філармонії і "Менухин центру"
в місті Берн (Швейцарія).
Мирославу Которович запрошують до складу журі на всеукраїнські та міжнародні
конкурси скрипалів, серед яких Всеукраїнський конкурс скрипалів імені Богодара
Которовича в Києві, молодіжний конкурс імені Тібора Варги в Сіоні, Швейцарія і
інші.
Віктор Молдаванов
Одеса, Україна
Журі номінації Струнно-смичкові інструменти
Народився в 1973 році в Одесі. Музичну освіту здобув в Одеській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. професора П.С. Столярського (1991), в Одеській державній консерваторії (нині - музичної академії) ім. А.В. Нежданової за спеціальністю - віолончель (1996). Пройшов стажування в консерваторії м. Куопіо (Фінляндія, 1994-95), відвідував майстер-курси. Продовжив навчання в Одеській музичній академії ім. А.В. Нежданової по спеціальності - диригент симфонічного оркестру і опери (2003).
За час своєї педагогічної діяльності в ОССМШІ ім. професора П.С. Столярського (з 2000 викладач по класу віолончелі і диригент Симфонічного оркестру), учні В.Молдаванова часто виступають в культурних проектах Міністерства культури України, в сценах міжнародних фестивалів, неодноразово ставали лауреатами міжнародних конкурсів.
В.Молдаванов веде активну концертну діяльність як соліст-інструменталіст і диригент на концертних прощадку України, Польщі, Молдови. За підтримки Посольства України в Молдові організував серію концертів з Національною філармонією Молдови в Кишиневі та Одесі. З 2019 року - директор ОДМЛ ім. професора П.С. Столярського. За багаторічну плідну педагогічну і творчу діяльність нагороджений численними Почесними грамотами, листами подяки.
Гіедре Дірванаускайте
Вільнюс, Литва
Журі номінації Струнно-смичкові інстументи
Литовська віолончелістка.Лауреат багатьох конкурсів. Г.Дірванаускайте – концертмейстер оркестру «Кремерата Балтика», з яким виступає з 1997 року по теперішній час.
Як соліст Г. Дірванаускайте виступала з багатьма різними камерними та симфонічними оркестрами Європи, Азії та близького Сходу. Вона брала участь у фестивалях на різних кутках світу, а саме Локкенхаус (Австрія), Ґстаад, Базель, Сіон (Швейцарія), Токіо та Беппу (Японія), Москва, Санкт-Петербург та Новосибірськ (Росія).Її сценічними партнерами були В. Афанасьєв, М. Аргерих, Ю. Башмет, М. Бековак, С. Чень, О. Майсенберг, Х. Холлігер, М. Портал, А. Злабіс та такі диригенти, як А. Борейко, М. Франк, М. Гразініте-Тила, Й. Каспзик, Л. Куокман.
Вона регулярно виступає та гастролює у фортепіанному тріо зі скрипалем Гідоном Кремером та піаністкою Хатією Буніатішвілі. Останній опублікований запис тріо - "Кисін / Чайковський: Фортепіанні тріо" (ECM, 2011) отримав престижну премію німецької критики, як запис виняткової артистичності, окрім отримання похвали з усього світу, як одного з найкращих записів П. Чайковського.
Інші записи з сольною частиною Г. Дірванаускайте включають "Гімни та молитви" - "Безмовна молитва" Канчелі (ECM, 2008), "Між хвилями" - Дует В. Кіссін (ECM, 2013) та 2 альбоми CD, видані ECM - вшанування композитора Мечислава Вайнберга - включено його Симфонії №10 для струнних, а також Струнне тріо (ECM, 2014), за яке Г.Дірванаускайте була номінована на премію "Греммі" 2015 року.
У січні 2015 року Гіедре Дірванаускайте гастролювала разом з Гідоном Кремером та піаністом Даніїлом Трифоновим у США та Європу. В результаті вони записали альбом "Preghiera" (DGG, 2016) з обома Фортепіаннимі тріо Рахманінова. Вони також добре виступали разом у Карнегі Холл 2018 році.
Останнім часом - окрім своєї діяльності з «Кремерата Балтика», Гіедре Дірванаускайте грала разом з Гідоном Кремером у численних фортепіанних тріо (з піаністами як Юліанна Авдєєва, Єфим Бронфман, Сонг Джин Чо та Георгійс Осокінс) та брала участь у Японії, Росії , Франції, Іспанії з прем’єрою нового Подвійного концерту для віолончелі та скрипки Ф.Гласса.
Г. Дірванаускайте грає на інструменті Маттео Гофріллера, виготовленому в 1710 році.
Кіра Майденберг-Тодорова
Одеса, Україна
Журі номінації Сольфеджіо та Музична література
Кандидат мистецтвознавства, лауреат премії імені Л. Ревуцького, член Національної спілки композиторів України, доцент Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової, викладач-методист Одеської дитячої музичної школі №2 імені О.К. Глазунова.
Закінчила асистентуру-стажування Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової по
спеціальності композиція (творчій керівник професор Цепколенко К. С). Відвідувала майстер-класи в літній академії "Musicalta" (Руффак, Франція), в міжнародній академії музики ISAM (Міхельштадт, Німеччина) та Міжнародні композиторські майстер-курси сучасної музики "Course" (Київ, Україна).
Є лауреатом численних Регіональних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.
Твори виконувалися у багатьох містах України, а також у Німеччині, Франції, Чехії, Росії, Молдові, Швейцарії, Литві.
Артем Ніжнік
Єрусалим, Ізраїль
Журі номінації Народні інструменти
Композитор, кандидат мистецтвознавства (PhD),
викладач Академії музики та танцю, лауреат і дипломант
міжнародних конкурсів (як виконавець і композитор), в тому числі:
Міжнародного конкурсу в м Клінгенталь (Німеччина), Міжнародного
конкурсу Shabit Inspiration в м.Астана (Казахстан), Міжнародного
конкурсу Rosario Marciano Composers Competition в м.Відень (Австрія),
лауреат премії «Прохоровское поле» (г. Белгород) і ін.
З сольними концертами, майстер-класами, лекціями виступав в
Україні, Білорусії, Австрії, Голландії, Франції, Чехії та ін.
Учасник таких значних фестивалів і абонементних
концертів класичної музики, як "Kunst in der Karthaus" (м Аггсбах,
Австрія), "Musica Sacra" (м Маастрихт, Голландія), «Баян і баяністи»
(РАМ ім. Гнесіних, Москва, Росія), «Баян і час» (г. Нижний Новгород,
Росія) і ін. Постійний учасник журі міжнародних конкурсів
баяністів-акордеоністів.
Автор ряду творів для баяна, акордеона, оркестру
народних інструментів. Член Національної спілки композиторів України.
Людмила Чернецька
Одеса, Україна
Журі номінації Народні інструменти
Закінчила Одеську державну консерваторію ім. А.В.Нежданової по класу бандури (1993 р.) та сольного співу (1997 р.).
Лауреат Всеукраїнських та міжнародних конкурсів у складі ансамблів “Мальви” та “Млада”.
Л. Чернецька доцент ОНМА ім.А.В.Нежданової. Її педагогічний стаж налічує більше 25 років.
Багато випускників Л.Чернецької є переможцями престижних конкурсів та фестивалів.
Художній керівник ансамблю “Млада” та капели бандуристів “Ордана” ОНМА ім.А.В.Нежданової.
Як солістка та ансамблістка гастролювала в Німеччині, Фінляндії, Греції, Бельгії, ОАЕ та інш.
Нагороджена почесною відзнакою міського голови (2016 р.).
Заслужена артистка України (2013 р.).
Олександр Мурза
Одеса, Україна
Журі номінації Народні інструменти
Відомий балалаєчник - виконавець, педагог. Музичну освіту здобув в Одеському музичному училищі імені
К.Ф. Данькевича і Одеської державної консерваторії ім. А.В.Нежданової (клас доцентів Г.М. Шишкіна і А.В. Гриценко).
З 1993 р працює в. ОДМА ім. А.В Нежданової, з 2012 року на посаді доцента кафедри народних інструментів.
У 1995 році став лауреатом міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах. З цього ж року є солістом Одеської обласної філармонії.
А.Мурза неодноразово виступав в якості соліста у Німеччині, Румунії, Греції, Росії.
З 2005 по 2009 р. працював в Одеській обласній філармонії у складі народно-інструментального квартету
А. Мурза виступає з численними сольними програмами на сценах Одеси і України, намагається охопити всі пласти музичних стилів і жанрів, а також виконує свої власні транскрипції і перекладення, неодноразово записується на телебаченні і радіо. Має фондові записи, компакт-диски.
Неодноразово запрошувався до складу журі національних і міжнародних конкурсів.
Олександр Мурза є упорядником і редактором нотних видань для
Балалайки.
Неодноразово проводив майстер-класи та відкриті уроки в рамках міжнародних і всеукраїнських конкурсів народно-інструментального виконавства.
Серед українських виконавців на балалайці А.А.Мурза проводить унікальну за своєю інтенсивністю виконавську діяльність, яка вміщує в себе не тільки сольні і ансамблеві виступи, а й виконання оригінальних творів з камерним і симфонічним оркестрами.
У 2011 році присвоєно звання «Заслужений артист України».
Робертас Бейнаріс
Вільнюс, Литва
Журі номінації Духові та Ударні інструменти
Робертас Бейнаріс закінчив Музичну гімназію ім. Ю. Науяліса в Каунасі (викладач В. Мастейка), аспірантуру Литовської академії музики і театру (доцент Р. Сташкус), здобув ступінь ліценціата мистецтв. У 2002-2003 роках удосконалював свою майстерність у Ліонській національній музичній консерваторії (проф. Ж.Л. Капеццалі та Ж. Гішар). У 2013 році Бейнаріс вступив до докторантури Литовської академії музики і театру (професор А. Візгірда та професор А. Жюрайтіте), яку закінчив у 2014 році, отримавши ступінь доктора музики. Р. Бейнаріс викладає в Литовській академії музики і театру, Вільнюській консерваторії ім. Ю. Таллат-Кяльпша та Музичній школі ім. Б. Дваріонаса, є учасником камерного ансамблю Musica Humana Литовської національної філармонії, а з грудня 2018 року обіймає посаду його художнього керівника.
Р. Бейнаріс організовує Чемпіонат гобоїстів Литви, Міжнародний конкурс гобоїстів імені Лютаураса Вебра, Міжнародний конкурс камерних ансамблів "Музична акварель", Міжнародний конкурс духових та ударних інструментів імені Я. Пакалніса, а також Міжнародний фестиваль гобоїстів, художнім керівником якого він є. У 2007 році він створив Литовський квартет гобоїстів і став його художнім керівником. У 2010 році квартет перетворився на квінтет. У 2009 році Бейнаріс був визнаний кращим солістом на Чемпіонаті Литви серед духових оркестрів. Він є лауреатом 2-ї премії на Міжнародному конкурсі духових та ударних інструментів ім. Я. Пакалніса та має диплом Міжнародного конкурсу гобоїстів у Польщі. У 2001 році здобув 1-шу премію на Міжнародному конкурсі дерев'яних духових інструментів ім. Я. Андрейса в Ризі.
Як соліст гобоїст Р. Бейнаріс виступав з Тосканським оркестром, Інсбрукським оркестром, оркестром Львівської філармонії, Литовським національним оркестром, Литовським державним оркестром, оркестром LAMT, Міжнародним молодіжним оркестром оперети Каунаського замку та студентським симфонічним оркестром музичної школи ім. Б. Дваріонаса, а також Литовським, Клайпедським, Шяуляйським та Київським камерними оркестрами, оркестром Св. Христофора, Шяуляйський та "Київські солісти", оркестр Гундісбурзької літньої музичної академії, оркестр Вільнюського університету, оркестри "Кремерата Балтика", "Камерата Клайпеда" та "Академія Балтика", оркестр Збройних сил Литви, Литовський державний оркестр духових інструментів "Тримітас" та духовий оркестр Паланги. Співпрацював з квартетом Чюрльоніса, Каунаським струнним квартетом та Banchetto musicale.
Як соліст і учасник різних камерних ансамблів, він давав концерти в США, Швеції, Польщі, Латвії, Естонії, Норвегії, Данії, Фінляндії, Австрії, Німеччині, Росії, Білорусі, Франції, Італії, Бельгії, Швейцарії, Чехії та Україні; брав участь у багатьох литовських і зарубіжних фестивалях камерної музики. Бейнаріс часто виконує музику литовських композиторів, а також є її першим виконавцем. Його можна почути на більш ніж десяти компакт-дисках, у тому числі на двох персональних: "Мозаїка литовської музики" та "Орнаменти для гобоя".
З 2011 року Бейнаріс очолює кафедру духових та ударних інструментів Литовської академії музики і театру, де у 2017 році йому було присвоєно звання професора. У 2015 році Спілка музикантів Литви нагородила Бейнаріса премією "Золотий диск".
Робертас Бейнаріс довіряє компанії Buffet Crampon з 2003 року.
Сурен Амірханян
Торонто, Канада
Журі номінації Духові та Ударні інструменти
Закінчив з відзнакою Єреванську державну консерваторію ім. Комитаса
по класу флейта (1993) та аспірантуру даної консерваторії (1995), а також,
Магістратуру Білоруської державної академії музики (2006).
Протягом своєї творчої кар'єри веде активну діяльність як
оркестровий музикант і сольний виконавець. В якості соліста і артиста
оркестру виступав в Вірменії, Росії, Білорусії, Латвії, Греції, Німеччини,
Японії, Йорданії, США і Канаді. За роки своєї 30-річної оркестрової кар'єри
працював в якості флейтиста в Єреванському Академічному театрі опери та
балету ім. А.Спендіаряна (Вірменія), в оркестрі Кисловодської філармонії
(Росія), в Державному філармонійному оркестру Вірменії і Амманском
симфонічному оркестрі (Йорданія). Після переїзду в Канаду С.Амірханян
продовжує свою успішну виконавську кар'єру. Він частий учасник
камерних і сольних концертів в Торонто, а також виступає в різних
оркестрах як запрошений флейтист.
Велике місце у творчій кар'єрі займає викладання. його педагогічний
стаж налічує більше 30 років роботи в якості викладача флейти в
музичних школах і консерваторіях Вірменії, Росії, Йорданії та Канади. А
нині викладає флейту і саксофон в своїй персональній студії.
Багато учнів С.Амірханяна є частими переможцями місцевих і
регіональних конкурсів і фестивалів.
Віктор Слупський
Київ, Україна
Журі номінації Духові та Ударні інструменти
Народився в селі Мала Жмеринка, Вінницької області 10 березня 1972 року. Музичну освіту отримав музичній школі міста Жмеринки (клас Миколи Запівалова), в 1987 році вступив до Вінницького музичного училища ім. М.Д. Леонтовича (клас Арсеньєва В.В. та Слободяника О.В.). В 1990 році вступив на перший курс Саратовської державної консерваторії ім. Л.В. Собінова (клас професора Манжори Б.Г.). В 1991 році після розпаду Радянського союзу повернувся в незалежну Україну і продовжив навчання в Київській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського (класі доцента Процюка В.В., згодом - в класі професора Міцнея М.О.).
За роки навчання в Київській державній консерваторії (нині - Національна музична академія України ім.. П.І. Чайковського) перемагав на Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах де отримував звання лауреата (Київ – Україна; Шверадів – Польша; Гебвіллер - Франція).
Трудову діяльність розпочинав в часи навчання. В 1990 році виборов за конкурсом місце в квінтеті мідних духових інструментів Саратовської обласної філармонії. Після продовження навчання в Києві працював артистом в Академічному муніципальному духовому оркестрі. З 1994 року розпочалась педагогічна робота - викладач класу камерного ансамблю на відділ духових та ударних інструментів Київського музичного училища ім.. Р.М. Глієра. З 1996 р. на кафедрі духових та ударних інструментів НМАУ ім. П.І. Чайковського очолив клас туби та камерного ансамблю. Багато учнів В.Слупського стали лауреатами на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.
З 2015 року. - доцент НМАУ ім. П.І.Чайковського.
В.Слупський автор багатьох наукових, фахових публікацій присвячених історії ансамблів мідних духових інструментів та розвитку виконавської майстерності гри на мідних духових інструментах.
В січні 2019 року захистив дисертацію за спеціальністю Музичне мистецтво на тему: «Становлення та розвиток ансамблю мідних духових інструментів від витоків до кінця XVII століття» та здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.
В 2018 році музичною спільнотою України був обраний головою Асоціації діячів музичного мистецтва на духових та ударних інструментах Національної Всеукраїнської Музичної Спілки.
З 1999 року організував і став керівником професійного квінтет мідних духових інструментів "МАЖОР КИЇВ"
В 2015 році Швейцарське видавництво "TEREM MUSIC" друкує перекладення В.Слупського для квінтету мідних духових інструментів Людвіга Маузера "Дванадцять маленьких п'єс" та Іоганна Штрауса "Казки Віденського лісу".
Зіновій Буркацький
Одеса, Україна
Журі номінації Духові та Ударні інструменти
Зіновій Буркацький - професор Одеської національної музичної академії ім. А.В.Нежданової, завідувач кафедрою оркестрових духових та ударних інструментів, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України член Вченої ради.
Народився в 1962 році в селі Кудринці Борщівського району Тернопільської області (Україна). 1976 року закінчив Мельнице-Подільську музичну школу Тернопільської області (клас А. М. Мілянича та В. І. Винника).
З 1982 по 1984 рік навчався в Тернопільському державному музичному училищі імені С. А. Крушельницької у викладача Тимочка І. Й. та Краснікова С. Ю.
З 1984 по 1989 рік навчався в Одеській державній консерваторії імені А. В. Нежданової у класі кларнету заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, професора Мюльберга К. Е. Одночасно працював в оркестрі оперної студії при консерваторії, приймав участь в концертах та державних екзаменах.
З 1988 року по 1991 рік працював на посаді концертмейстера і соліста групи кларнетів у зразково-показовому оркестрі штабу Одеського військового округу під керівництвом народного артиста України, професора Саліка О. Я., народного артиста України, професора Деркача В.Ф., заслуженого артиста України, професора Лясоти. В. М.
З 1991 по 1994 рік працював в Одеській обласній філармонії артистом оркестру танцювального ансамблю “Чорноморський сувенір” під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Саакьянца Ю. А. Паралельно працював концертмейстером групи в Одеському академічному театрі музичної комедії імені М. Водяного.
З 1993 року З. Буркацький працює в Одеській державній консерваторії імені А. В. Нежданової викладачем по класу кларнета.
2004 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Інструктивно-художній матеріал в системі формування майстерності кларнетиста” (науковий керівник – заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Каліо Евальдович Мюльберг). В цьому ж році рішенням ВАК України було присвоєно науковий ступінь “кандидат мистецтвознавства”.
З січня 2005 року – декан оркестрового факультету.
З 2006 року – доцент кафедри духових та ударних інструментів. З 20 квітня 2006 року – присвоєне вчене звання доцента кафедри духових та ударних інструментів Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової.
З квітня 2011 року – в.о. професора, завідувач кафедрою оркестрових духових та ударних інструментів ОДМА імені А. В. Нежданової.
06 жовтня 2019 року отримано почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» указом Президента України. 16 грудня 2019 року – присвоєне вчене звання професора, завідувач кафедрою оркестрових духових та ударних інструментів ОДМА імені А. В. Нежданової.
Тетяна Спаська
Одеса, Україна
Журі номінації Вокал
Заслужена артистка України, солістка (нині – майстер сцени) Одеського національного академічного театру опери та балету.
Закінчила Одеську державну консерваторію (нині –музична академія) ім. А.В.Нежданової по класу сольного співу у академіка, професора, народної артистки України Г.А.Поливанової.
Т.В.Спаська є також викладачем кафедри сольного співу (має вчене звання доцента) в Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.
Лауреат 3-ї премії Міжнародного конкурсу ім. А.Дворжака (Чехословаччина, Карлови Вари, 1993 р.), лауреат Міжнародного конкурсу під егідою ЮНЕСКО “Пікова дама” (партія Поліни) до 200-річчя від дня народження О.С.Пушкіна (Італія, Верона, 1999 р.).
У репертуарі - Кармен з однойменної опери Ж.Бізе, Азучена з опери “Трубадур”, Амнеріс з опери “Аїда”, Маддалена з опери “Ріголетто”, Флора з опери “Травіата” Дж.Верді, Розіна з опери “Севільський цирульник” Дж.Россіні, Ольга з опери “Євгеній Онєгін” П.Чайковського, Зібель з опери “Фауст” Ш.Гуно, Ортруда та Венера в операх Р.Вагнера «Лоенгрін» та «Тангейзер», тощо. В репертуарі Т.В.Спаської більш ніж 25 оперних партій.
Також у репертуарі Т.В.Спаської великий концертно-камерний репертуар, який включає твори як стародавньої класики, так і сучасних композиторів. З успіхом гастролювала в країнах ближнього і далекого зарубіжжя – у США, Росії, Україні, Чехії, Іспанії, Італії, Великобританії, Iрландii, Нiмеччинi, Естонii, Фінляндії, на Кіпрі та інш.
Геннадій Кабка
Київ, Україна
Журі номінації Вокал
Геннадій Миколайович Кабка (25 січня 1966, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) - український співак (тенор), педагог, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України.
Вокальну освіту здобув у Національній музичній академії ім П. Чайковського (1990—1995) у класах проф. Володимира Тимохіна та проф. Костянтина Огнєвого. У 1997 закінчив асистентуру в класі проф. Огнєвого, з 1998 по 1999 асистент в класі проф. Огнєвого. 1988 року закінчив Дніпродзержинський індустріальний інститут.
З 1999 року викладач кафедри сольного співу НМАУ ІМ. П. Чайковського. З 2009 на посаді доцента. У 2016 захистив дисертацію за спеціальністю «Теорія та історія культури» та здобув науковий ступень кандидат мистецтвознавства.
З 1995 -2020 соліст Муніципального, академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, з 1996-2003- соліст Оперної студії при Національній музичній академії України ім.П.Чайковського і громадського творчого обєднання «Київська камерна опера».
Лауреат Міжнародних конкурсів вокалістів імені Е. Дістін (Чехія, 1995), імені П. Бюль-Бюля (Баку, 1997). Диплом конкурсу ім. І. Паторжинського (Луганськ,1997). Стипендіат премії «Ямаха» (1995).
Серед учнів:
-
заслужені артисти України І. Кулик, Ю. Аврамчук, О. Аніщенко, О. Філіпенко, В.Одринський, Валентин Дитюк, народний артист України Дмитро Яремчук
-
лауреати міжнародних конкурсів С. Бортник, О. Вознюк, С. Максутов, С. Шаповал, В. Плужнікова, А. Кирилов, О. Кирилов, Павло Дворський-молодший,Наталія Ягодинець, Тарас Лучанко, Павло Скляров, Артем Сторожук, Лю Веньцзун, Лю Іхун, Ван Хаян, Го Вей, Джан Чун, Лю Ле , Шань Хунцзянь, Дун Сяолей, Шао Хой, Сюй Сюй, Джан Бо та інші.
Оперні партії:
-
«Євгеній Онєгін» П. Чайковського (Ленський)
-
«Наталка Полтавка» М. Лисенка (Петро)
-
«Лісова пісня» В. Кирейка (Лукаш)
-
«Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (Моцарт)
-
«Летюча миша» Й. Штрауса (Айзенштейн)
-
«Фіалка Монмартра» І. Кальмана (Рауль)
-
«Моя чарівна леді» Ф. Лоу (Фредді)
-
«Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (Гвідон, Старий дід)
-
«Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова (Дяк)
-
«Зима і Весна» М. Лисенка (Хлопець-веретено)
-
«Дитя і чари» М. Равеля (Жабка)
-
«Пригоди Буратіно» О. Білаша (П'єро)
-
«Зайчик-листоноша» І. Якушенка (Кіт)
-
«Чарівна музика» М.Мінкова(Сищик)
-
«Стійкий олов'яний солдатик» С. Баневича (Механічний соловей)
-
«Дванадцять місяців» С. Баневича (Травень)
-
«Шляхи кохання» – концерт-вистава
-
«Un passo dall' amore» (За крок від кохання) — концерт-вистава (Ловелас)
У проектах Громадського творчого об'єднання «Київська камерна опера» (художній керівник — народна артистка України Н.Свириденко) виконав партії в операх «Сокіл» (Федеріко) та «Алкід» (Фронім) Д.Бортнянського.
Має великий концертний репертуар.
Брав участь у багатьох міжнародних музичних фестивалях та гастролював у Вірменії, Естонії, Росії, Казахстані, Литві, Словаччині, Чехії, Італії, Франції.
Член журі міжнародних конкурсів у Фінляндії, Італії, Вірменії, Литві, Казахстану, Португалії. Проводить майстер-класи в Україні, Італії, Казахстані, Литві, Вірменії, Китаї, Португалії, які присвячені вокальній технології, інтерпретації російської, української музики .
Член Національної музичної спілки , Національної спілки театральних діячів України та Міжнародної асоціації викладачів «Мистецтво та освіта ХХІ століття».
Кармелла Цепколенко
Одеса, Україна
Керівник номінації Композиція
Народилася 1955 року (Одеса, Україна). Музичну освіту здобула в Одеській середній спеціальній музичній школі ім. проф. П. С. Столярського у класах фортепіано (проф. Ґ. Д. Бучинський, викладачка О. П. Паннікова) і композиції (проф. О. Л. Коган) та в Одеській державній консерваторії (нині – Національна музична академія) ім. А. В. Нежданової (1973–1979, класи композиції проф. О. О. Красотова та фортепіано проф. Л. Н. Ґінзбурґ). У 1986–1989 роках навчалась під керівництвом проф. Ґ. М. Ципіна в аспірантурі Московського педагогічного університету, де здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Відвідувала композиторські майстер-курси у Німеччині (Дармштадт, 1992, 1994; Байройт, 1993). Учасниця численних міжнародних фестивалів та форумів. Лавреатка всесоюзних та міжнародних композиторських конкурсів. Отримувала ґранти від Фундації ім. Г. Белля (Німеччина, 1995), DAAD (Німеччина, 1996), Фундації Будинку Й. Брамса (Німеччина, 1996), Міжнародного фонду Відродження (Україна) та Національного фонду мистецтв США (Нью-Йорк, США, 1996), вигравала ґранти на творчі резидентури у Шраяні (Німеччина, 1998), Ворпсведе (Німеччина, 2000), Ді Геґе (Німеччина, 2002, 2003). Авторка понад 100 творів, багато з яких записано на 12 компакт-дисках та на радіо різних країн світу. Авторка ідеї, фундаторка та артистичний директор щорічного Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва Два дні й дві ночі нової музики. Ініціаторка створення, фундаторка та Голова правління Міжнародної громадської організації Асоціація Нова Музика – Української секції Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM. Професор Одеської Національної музичної академії ім. А. В. Нежданової (композиція). Секретар правління Національної Спілки композиторів України. Лавреатка Премії ім. Б. Лятошинського (2001), кавалер Ордену Капітули Журналу «Ї» (2012), Лауреат «Почесної відзнаки» голови Одеської обласної державної адміністрації (2014), лауреат Національної премії України ім.Тараса Шевченка (2024), Заслужений діяч мистецтв України (2006).
Антон Ровнер
Нью-Йорк, США
Журі номінації Композиція
Народився в Москві 28 червня 1970 року в родині літераторів. У 1974 році він з
батьками переїхав до США. Він навчався композиції в суботній школі при Джульярдська
школі (консерваторії) в Нью-Йорку у Ендрю Томаса, потім він навчався композиції у Мілтона
Беббітт в Джульярдська школі (консерваторії), отримавши ступінь Бакалавр музики в 1991 році
і, потім, ступінь Магістр музики в 1993 році. У 1989-1990 році він навчався композиції у
Миколи Сидельникова та музичної теорії у Юрія Холопова в Московській консерваторії
через IREX Arts Exchange програму. Він відвідував курси музичної теорії Джефа Ніколса і
Джозефа Дюбіла на Музичному відділенні Колумбійського університету (Нью-Йорк). З 1993 по
1997 рік він був художнім керівником концертної серії "Bridge" в Нью-Йорку. З 1994
по 1997 рік він навчався композиції у Чарлза Уорінена на музичній кафедрі університету
Ратгерс (штат Нью-Джерсі), отримавши докторський ступінь (PhD) в 1998 році. Він навчався
приватним чином у Трістана Мюрая. Його музика виконувалася в Нью-Йорку,
Києві, Львові, Одесі, Кишиневі, Бухаресті, Парижі, Фрейбурзі, Гельсінкі, Сеулі і Каракасі.
Концертні серії і камерні ансамблі, що виконували його музику, включають в себе
Американський фестиваль мікроінтерваліка і концертну організацію Composers '
Concordance [Композиторська співзвуччя], ансамбль Helix! в м.Нью-Брансвік, штат Нью-Джерсі, ансамбль Achaeus в Бухаресті та ін. Його музика звучала на фестивалях Він пише статті, інтерв'ю з композиторами та огляди концертів і музичних фестивалів для музикознавчих журналів в США, Канаді, Україні та
Айзербайджане, брав участь у безліч конференцій в Москві, Одесі, Вільнюсі, Гродно і Берліні.
Вітаутас Германавічус
Вільнюс, Литва
Журі номінації Композиція
Литовський композитор (1969 року народження), навчався у Вільнюсі, Дартінгтоне і Сан-Франциско. Серед його вчителів були Юлюс Юзелюнас, Освальдас Балакаускас (Литовська академія музики і театру), Джонатан Харві (Коледж мистецтв м Дартінгтон, 1996 г., стипендія імені сера Вільяма Глока, Великобританія), Елвін Курран, Джеймс Тенні (магістр мистецтв, коледж Міллс, 2003-2005 рр., стипендія Фулбрайта, США).
Він був володарем стипендії ЮНЕСКО-Ашберг на проживання в Центрі мистецтв «Банф» (Канада, 2000), а також численних грантів від фонду «Відкрите суспільство» в Литві для участі в мультикультурних проектах в Україні, Молдові, Монголії та Китаї. У 2007 році він виступив з лекцією під назвою «Взаємодія з комп'ютером в режимі реального часу» на Азіатсько-Тихоокеанському фестивалі і конференції в м. Веллінгтон (Нова Зеландія).
Вітаутас Германавічюс є лауреатом щорічної премії Спілки композиторів Литви за кращу композицію за «глибину музичної виразності» - кращої композицією року була визнана «Підводна геометрія» для бас-саксофона і оркестру в 2016 р. Він був резидентом Міжнародного композиторського центру в м. Візбі (Швеція , 2001 г.), Культурного центру Ніди (2016 р), міжнародного фонду мистецтв «Cité Internationale des Arts» (м Париж, 2019 р).
Композитор пише музику для Литовської ради з культури, фестивалів сучасної музики, ансамблів, які виступають в Литві і за кордоном.
Різноманіття різних впливів - новий романтизм, мінімалізм і мікротональность, вважаються відмінною рисою музичних творів Германавічюса. Композитор використовує різноманітні засоби музичної виразності, приділяючи особливу увагу тембральним спектрам звуку.
Він шукає різні способи створення характерних для нього звуків і звукових просторів, але при цьому кожен твір особливий і неповторний. «Германавічюс тепер займається дослідженням не ритму, а кольором звуку. Чи не структури, а текстури. Архітектурна міцність або візуалізація за допомогою всіляких комп'ютерних програм стали зайвими для композитора. Йому вдалося освоїти не тільки музичну мову, а й музичну думку, для якої досить абстракції звуку як такого », - міркує музикознавець Віта Груодіте.
Музика композитора широко виконувалася відомими оркестрами, ансамблями та солістами на численних міжнародних фестивалях сучасної музики в Європі, Північній Америці та Азії.
Музика Германавічюса була видана на декількох дисках - «Композиції для литовських народних інструментів» (2008 р), «Unknown Spaces» (2009 р), «Melting Constellations» (2012 р) і «Minimal Mobile» (2020 г.) .
Гаяне Гегамян
Єреван, Вірменія
Журі номінації Вокал
Солістка Національного Оперного театру ім.Спендіарова, професор, завідувач кафедри вокального відділення Єреванській державній консерваторії ім.Комітаса, володар Урядової Медалі "мовсес хоренаці" за високі досягнення в галузі педагогічної діяльності, лауреат міжнародних конкурсів.
Сопрано Гаяне Гегамян навчалась у Анни Сараджевої в музичній школі імені Романоса Мелікяна в Єревані, Вірменія та закінчив вокальний факультет Державної консерваторії імені Комітаса. Вона була лауреатом Національних змагань 1980 р. У Вірменія і того ж року була нагороджена спеціальним дипломом на конкурсах «Михайло Глінка». З 1999 року вона головний соліст Національного театру опери, виступаючи як Лауретта у Джанні Скікі, Бесс у Поргі та Бесс, Недда в I Пальяччі, Мікаела в Кармен та Леонора в Іль Троваторе, серед інших. Вона дала вірменській прем'єрі численні сучасні композиції та записав твори Гарольда Блюменфельда, Євгенія Алесяна та Едварда Садояна, серед інших. Солістка Національного академічного театру опери та балету, Гаяне працювала журі в міжнародних конкурсах та фестивалях в тому числі «Міжнародні ігри Дельфія» в Мінську. Багато її випускників (Храчухі Бассенц) виграли перші призи і в даний час працювати солістами в європейських оперних театрах. Професор сольного співу та завідувач кафедри вокалу в Єреванській державній консерваторії Гаяне Гегамян нещодавно нагороджений вищою культурною нагородою, медаллю `` Мовсес Хорентаці '', від Президента Республіки Вірменія за її внесок у розвиток вірменського мистецтва та культури.
Галина Шпак
Одеса, Україна
Галина Шпак – кандидат наук, доцент кафедри хорового диригування ОНМА ім. А.В. Нежданової, лауреат міжнародних та всеукраїнських хорових конкурсів, лауреат премії ім.М.В.Лисенка, голова ассоціації Всеукраїнського хорового товариства ім.М.Леонтовича Одеської області, ковалер Ордена Української Православної церкви «Святої рівноапостольної княгині Ольги» та ордена «За видатні досягнення в музичному мистецтві».
Вона більше 25 років є керівником та диригентом студентського хору Одеської національної музичної академії ім.А.В.Нежданової. Хор – лауреат міжнародних хорових конкурсів в м. Тур (Франція, 2006г., дві перших премії), в м. Бялосток (Польща, 2018р., перша премія), в м.Київ (Україна, 2018р., Гран-Прі VIII Всеукраїнського хорового конкурса ім. М.Леонтовича), в м.Львів (Україна, 2019р., Гран-Прі XIV Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва «Жайвір скликає друзів»), в м.Варшава (Польща, 2019р., Гран-Прі III Європейського фестивалю музичних академій), участник чисельних фестивалей в Одесі («Black Sea Music Fest» разом з Національним Одеським Філармонічним оркестром, фестиваль сучасної музики «2 дня і 2 ночі» у Филармонії, «Різдвяний фестиваль в Опері», «Міжнародний фестиваль мистецтв», де лунали українські та світові прем’єри, у м. Київі, Вінниці, Миколаїві. Також був зроблений фондовий запис опери Д.Бортнянського «Алкід» під орудою О.Линів.
Галина Шпак є засновницею, художнім керівником та головним диригентом молодіжного жіночого хору «ОРІАНА», з яким брала участь у 26 міжнародних хорових конкурсах у 12 країнах, де представляла хорове мистецтво України та виборола 19 перших премій, 7 других премій, 5 третіх премій, 6 спеціальних премій та 2 Гран-Прі.
Вона була регентом різноманітних церковних хорів більш ніж 35 років, керувала дитячим хором музичної школи 27 років. Приймала участь у складі жюрі різних хорових фестивалей та конкурсів, а також конкурсів хорових диригентів. Вона є автором чисельних статей о проблемах хорової музики, автором больш ніж 100 аранжувань для різних складів хору. Нею було записано 2 диска з хором музичної академії, 2 диска з чоловічим хором Свято-Миколаївського Приморського храму(м.Одеса), а також випустила 3 хорові збірки.
Галина Шпак як хормейстер гастролювала з міні-оперою «Нова Одеська Опера» з новою постановкою опери В.Моцарта «Дон Жуан» в Нідерландах, Бельгії та Іспанії. Також була хормейстером нової постановки опери Ж.Бізе «Кармен» в Національному академічному театрі опери та балету в Одесі.
Галина Шпак є пропагандистом музики українських композиторів, за що отримала різноманітні пошани та призи.
Ігор Шаврук
Заслужений артист України
Художній керівник і головний диригент
Камерного оркестру Одеської філармонії
Одеса, Україна
Народився у 1943 р. У 1961 р. закінчив спеціальну музичну школу-десятирічку ім. проф. Столярського в Одесі за фахом фортепіано та хорового диригування. В 1968 р. закінчив Одеську державну консерваторію ім. Нежданової по класу хорового диригування і асистентуру оперно- симфонічного диригування у народного артиста України проф. Покровського М. Д. У 1969 р. відвідував клас диригування у проф. І. О. Мусіна в Ленінграді.
З 1969 р. викладач кафедри оперної підготовки Одескої держконсерваторії ім. Нежданової. З 1970 р. диригент Одеського академічного театру опери та балету. У 1971, 1972 роках проходив майстер класи диригування у проф. Б. Хайкіна і К. Кондрашина в Москві на Всесоюзних курсах підвищення кваліфікації.
1977-1980 – головний диригент і один з фундаторів нового оперного театру в Красноярську. У 1980 диригент Одеського оперного театру, з 1986 по 1989 – головний диригент цього театру. Водночас у 1981- 1982 р. був головним диригентом Камерної опери в Одесі. 1990-1991 запрошений диригент Харківського оперного театру. У 1998-2006 запрошений гастрольний диригент Донецького театру опери та балету. 1992–2014 – головний диригент Московського класичного балету Смірнова-Голованова (Moscow City Ballet). З 1996 р. головний диригент Камерного оркестру Одеської філармонії.
Гастролював в Англії, Ірландії, Португалії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії, Туреччині, Естонії, ОАЕ, Китаї, Тайвані, Гонконгу, Південній Кореї, Бразилії, Японії.
Андрій Війтович
Професор Королівського коледжу музики в Лондоні, всесвітньо відомий альтист
Лондон, Велика Британія
Андрій Війтович - всесвітньо відомий альтист, професор Королівського коледжу музики в Лондоні.
Як концертмейстер групи альтів працював з оркестрами Королівського оперного театру «Ковент Гарден», Лондонського Симфонічного оркестру, Лондонської Симфонієти, оркестрів ВВС, Шотландії, інших провідних оркестрів світу.